Сучасні методи навчання

Опис власного педагогічного досвіду

Воліної Оксани Іванівни

Викладання – це мистецтво, а не ремесло –

у цьому самий корінь учительської справи...

Вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися –

ось єдиний можливий курс сучасного вчителя. 

М. А. Рибникова

Одним із пріоритетних напрямів реформування освіти, визначених Державною національною програмою «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», є необхідність «досягнення якісно нового рівня у вивченні іноземних мов». На відміну від інших предметів іноземна мова – ціла галузь знань, оскільки розкриває перед людиною скарбницю іншомовної культури, нові стилі життя.  Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалого володіння іноземними мовами.

Актуальність досвіду полягає в тому, що змінюється сама філософія освіти та її акценти. Прагнення України вступити до Євросоюзу, входження нашої країни до Ради Європи у 1996 році стали поштовхом до зміни пріоритетів сучасної освіти: перетворення учня з носія академічних знань у людину активну, компетентну, соціально пристосовану, налаштовану не лише на спілкування щодо обміну інформацією, а й соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань. Згідно з рекомендаціями Ради Європи, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)» та навчальних програм з іноземних мов необхідно виховувати творчу, інтелектуально розвинену, толерантну особистість, підготовлену та пристосовану до умов гуманізації і демократизації суспільства.

У сучасному світі знання іноземних мов є безперечною умовою кар’єрного успіху та цікавого й повноцінного життя. Приємно усвідомлювати, що кількість підлітків, які бажають отримати гарні знання іноземної мови, щорічно зростає. І перші важливі кроки на шляху до цієї мети діти роблять саме в школі. Тут їх навчають спочатку складати літери в слова, слова в словосполучення і речення, дають мовленнєві зразки. Тут діти роблять свої перші спроби в спілкуванні зі своїми однолітками, учаться висловлювати свої емоції, почуття, своє ставлення до щоденних подій. Для сучасної особистості оволодіти мовою - значить, у першу чергу, оволодіти навичками говоріння. Під навичками говоріння маються на увазі навички озвучування висловлювань, навички оперування лексичними одиницями та навички граматичного оформлення речень.

Елементарне заучування і відтворення традиційних діалогів і усних творів не задовольняє вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)». Вирій сучасного життя  передбачає зміни в освітньому процесі, появу нових методів і прийомів у навчанні поряд із традиційними. Традиційна школа, орієнтована на знання, уміння й навички, не встигає за темпами їх нарощування. Виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу можливе лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних (інноваційних) педагогічних технологій.

Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямоване, систематичне і послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів [10, с.22].

Особливістю сучасної освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної.

Інноваційні форми роботи мають свої особливості та переваги над традиційними. Вони спрямовані в першу чергу на розвиток особистості, а не лише на формування знань, умінь та навичок. Стилю взаємодії властива демократичність, діалогічність, відкритість та рефлективність. Саме ці риси є характерними для розвитку діалогічного і монологічного мовлення.

Вважаю, що найбільш ефективними серед різноманіття інноваційних технологій для формування навичок вільного говоріння є інтерактивні технології. Інтерактивне навчання – це особлива форма організації пізнавальної діяльності, яка полягає у забезпеченні постійної активної взаємодії і ґрунтується на діалозі, моделюванні ситуації вибору, вільному обміну думками. Це співнавчання, взаємонавчання, в якому і учні, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання лише з тією відмінністю, що педагог стає справжнім лідером дитячого колективу, організатором процесу навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. В інтерактивних методах процес навчання поєднується із процесом спілкування.

Це і зумовило вибір моєї методичної проблеми «Формування навичок говоріння в учнів школи І, ІІ, ІІІ ступенів на уроках англійської мови засобами інтерактивного навчання»,

Основна ідея досвіду: розвиток комунікативної компетенції учнів (а саме діалогічного і монологічного мовлення) на уроках англійської мови, занурення дітей у різноманітні ситуації, близькі до життєвих реалій; спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; перетворення репродуктивного навчання на цікавий життєвий процес активного діалогу учителя з учнем, учня з іншим учнем, учня з учителем та реагування на свого співрозмовника.

Головна мета досвіду: навчити учнів коректно використовувати граматичні, лексичні структури англійської мови в комунікативнозорієнтованих ситуаціях, активізувати навички усного мовлення для автентичного спілкування з носіями мови, виховувати компетентну особистість, гідного громадянина демократичного суспільства.

Запровадження інтерактивних технологій на всіх етапах навчання (у початковій, середній, старшій школі) дозволяє підвищити рівень сформованості основних видів комунікативної компетенції як складової життєвих компетентностей школяра: мовленнєвої, мовної і соціокультурної компетенцій.

На своїх уроках використовую різні інтерактивні технології залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

інтерактивні технології колективно-групового навчання – технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою:  робота в парах,  карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

технології ситуативного моделювання – побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

технології опрацювання дискусійних питань – широке публічне обговорення якогось суперечливого питання. (За класифікацією українських дослідників О. Пометун та Л. Пироженко [11, с.32])

На мою думку, не можна віддати перевагу якійсь одній групі інтерактивних технологій у певному класі. Усі вони, трансформуючись, можуть бути застосовані на різних етапах уроку і в різних класах. Інтерактивні технології застосовую на різних етапах вивчення тем: на початку уроку, після викладення нового матеріалу, замість опитування, під час повторення або узагальнення вивченого матеріалу.

Особливо ретельно проду­мую початковий етап уроку, де біль­ше уваги приділяю монологічному та діалогічному мовленню. Позитивний ефект при підготовці до монологічного мовлення дає навчальна ситуація. Свої уроки  часто розпочинаю з розмови про вчорашній день, майбутні канікули, новини в школі, світі. Це спілкування допомагає створити доброзичливу атмосферу на уроці. Звертаю увагу на різноманітні форми спілкування, створення сприятливого психологічного клімату в групі, зняття психологічних бар’єрів під час засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвого спілкування. Це дає можливість  залучати всіх учнів до навчальної діяльності.

 Готуючись до уроку, добираю такий матеріал, який би зацікавив учнів, щоб заохотити їх до висловлення своїх думок з опорою на власний досвід. Продумую етапи уроку та шляхи переходу від одного до іншо­го. Вважаю, що від того, наскільки яскраво розпочнеться урок, наскільки невимушено вве­ду учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх кому­нікативної діяльності учнів на уро­ці. Наприклад, у другому класі при вивченні нових лексичних одиниць ми  разом з учнями мандруємо від станції до станції на «Веселому потязі», у третьому класі, подорожуючи машиною часу, потрапляємо на різні планети, уживаючи речення в майбутньому неозначеному часі.

На уроках у початковій школі під час навчання говорінню віддаю перевагу індивідуальній, парній та груповій формам роботи, ознайомлюю учнів з нескладними інтерактивними вправами, їх особливостями й правилами проведення. Використовую роботу в парах, трійках, методи «Мікрофон», «Незакінченні речення». На початку уроку для уведення в іншомовну атмосферу і створення елементу зацікавленості пропоную учням скоромовки, «Криголами», «Розігріви», «Мозковий штурм», імітаційні та буквені ігри.

Ігри дозволяють створити атмосферу захопленості та знімають утому з дітей. До будь-якого різновиду діяльності на уроці англійської мови вводжу елементи гри, після чого навіть нецікаве заняття стає незвичайним і викликає інтерес в учнів. Навчальна гра задовольняє найбільш актуальні для дитини потреби в спілкуванні, емоціях, русі. Ігри мотивують мовленнєву діяльність учнів, допомагають не втратити мотивацію на уроці. За рахунок багаторазового ігрового сприйняття та відтворення навчального матеріалу забезпечується стійке запам’ятовування лексичних одиниць та граматичних структур (Додаток 1). Гра «Упіймай м’яч» у 3-му класі дозволяє відпрацювати граматичні структури. Наприклад, один учень називає дієслово у формі інфінітива, інший має назвати форму минулого часу цього дієслова. Ускладнюючи завдання, пропоную учню назвати речення в теперішньому неозначеному часі й кинути м’яч іншому учню, який повинен назвати це речення в минулому неозначеному часі.

У 5-6 класах формування комунікативної компетенції відбувається через опорні схеми. Використання наочності (плану, схем, алгоритмів, опорних малюнків, реплік під малюнками, ключових зразків) дозволяє активізувати нові лексичні одиниці, презентувати й закріпити структурний граматичний матеріал, сприяє осмисленню й засвоєнню, а також є зоровою опорою для опису зображення, розшифровки й детального опису схематичних малюнків, які стимулюють усне мовлення учнів, сприяють формуванню навичок і вмінь монологічної і діалогічної єдності (Додаток 2).

У 7-9 класах учні працюють у ротаційних трійках, парах, групах. Дуже важливе місце в процесі навчання діалогічного мовлення необхідно відвести рольовій грі, наприклад, у формі обміну інформацією, на основі сценарної розробки, у формі встановлення, підтримки й розвитку міжособистісних стосунків, а також у вигляді різних ігрових прийомів (дія з предметами, пантоміма, використання фото і малюнків, текстів, газетних публікацій). Під час навчання учнів діалогічного мовлення використовую такі методичні прийоми, як: спілкування в межах певного контексту чи ситуації, складання діалогу з розрізнених реплік, наповнення й завершення діалогу, складання діалогу "крок за кроком", а також на основі схеми спілкування, складання діалогів за опорними сигналами та письмове складання діалогів. 

Позитивний ефект під час навчання говоріння дає і навчальна ситуація. Використання навчальної ситуації на уроці може слугувати різним цілям навчання: розвивати навички діалогічного та монологічного мовлення, допомогти засвоєнню лексичного та граматичного матеріалу. Використовую реальні події: діти виконують ролі лікарів, продавців, кореспондентів, редакторів газет, іноземних студентів. Значну увагу приділяю моделюванню ситуацій спілкування на міжособистісній основі (sіmulаtіоn), прийомам дискусійного обговорення, дебатам. Слід зазначити, що предметом особливої уваги є навчання самовираження в процесі іншомовного спілкування. Тому на цьому етапі перевагою є використання інтерв'ю, техніки дискусії, техніки розповіді та проектної методики. 

Під час своїх уроків використовую інтерактивну технологію «Мікрофон», що надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію. Робота проводиться таким чином. Наприклад, у 11 класі з теми «Eatingout».

Do you always have dinner at home? Why? Why not?

Інтерактивна технологія «Ажурна пилка» (“Jigsaw reading”) є найбільш ефективною для одночасного включення всіх учас­ників в активну роботу, як у самій групі, так і з групою партнерів. Застосовую цю технологію для закріплення лексичного і граматичного матеріалу.

На своїх уроках впроваджую метод проблемного навчання. Учням пропонується проблемна ситуація. Для її розв’язання діти використовують нові для себе знання й шукають способи вирішення проблеми.

Використовувати лише інтерактивні технології на своїх уроках вважаю недоцільним. Можливості сучасного інноваційного навчання безмежні, тому  активне використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання й у позакласній роботі, проектна робота в навчанні, робота з навчальними комп’ютерними й мультимедійними програмами, створення презентацій стають невід’ємною складовою сучасного уроку. Новітні педагогічні дослідження свідчать, що сучасні комп’ютерні та мультимедійні технології допомагають при вивченні лексичного матеріалу, відпрацюванні граматичних явищ, навчанні діалогічного і монологічного мовлення (говорінню). 

До роботи залучаю різною мірою всіх учнів, постійно стимулюю їх до участі в роботі. Здійснюючи диференційований підхід, даю різні види домашнього завдання. У цьому допомагає фахо­ва література: науково-методичні журнали «Англійська мова та література в школі», «Англійська мова та література в початковій школі», «Іноземні мови», електронні посібники; інтернет-ресурси.

Результат роботи над методичною проблемою – покращення якості знань учнів. Так, у 2011-2012 навчальному році коефіцієнт якості знань учнів, яких навчаю, становив – 0,40, у 2012-2013 навчальному році – 0,45, у 2013-2014 навчальному році – 0,48, у 2014-2015 навчальному році – 0,54. У позаурочний час організовую позакласну роботу з предмета: проводжу брейн-ринги, країнознавчі вікторини, літературно-музичні вітальні «All Starts with Love». З метою підвищення зацікавленості учнів у вивченні англійської мови, залучаю їх до участі в заходах у рамках Тижня іноземних мов (Додаток 3). Проводжу нестандартні уроки, організовую конкурси стіннівок, рефератів, залучаю учнів до створення та захисту проектів. У перспективі досвід допоможе не втратити інтерес учнів до вивчення  англійської мови, підвищити результативність навчальних досягень.